1. Словник української мови в 11 томах

відомий

ВІДО́МИЙ, а, е.

1. Про якого знають; знайомий.

Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою (Копюб., І, 1955, 399);

Відомий нам і величезний інтерес до народної творчості, що його виявляв Ленін (Рильський, III, 1956, 69);

// Якого добре знають з певного боку.

Вештаючись раз по раз по ярмарках, промислуючи [промишляючи] полотнами, став Чіпка відомий на цілий повіт (Мирний, II, 1954, 264);

Її [чутку] принесла баба Параска Гришиха.., відома на все село брехуха (Н.-Лев., II, 1956, 336).

Відо́ма річ — уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно.

Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Вовчок, VI, 1956, 267).

2. Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний.

Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися де професури (Коцюб., ІІІ, 1956, 35);

Керував студією відомий письменник (Донч., V, 1957, 354).

3. у знач. ім. відо́ме, мого, с., мат. Дана величина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відомий — відо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відомий — Знайомий, знаний, сіп. загальновідомий; (аж надто) старий, як <�Божий> світ; (автор) популярний; (вчений) славетний; УФР. звісний <н. звісна річ>. Словник синонімів Караванського
  3. відомий — -а, -е. 1》 Про якого знають; знайомий. || Якого добре знають з певного боку. Відома річ — уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно. 2》 Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відомий — ВІДО́МИЙ, а, е. 1. Про якого знають; знаний, знайомий. Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою (М. Коцюбинський); Відомий нам і величезний інтерес до народної творчості (М. Словник української мови у 20 томах
  5. відомий — див. видатний; значний; поважний Словник синонімів Вусика
  6. відомий — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?... Фразеологічний словник української мови
  7. відомий — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  8. відомий — Відо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. відомий — Відомий, -а, -е 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка