відомий

відо́мий

-а, -е.

1》 Про якого знають; знайомий.

|| Якого добре знають з певного боку.

Відома річ — уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно.

2》 Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний.

3》 у знач. ім. відоме, -мого, с., мат. Дана величина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відомий — відо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
відомий — Знайомий, знаний, сіп. загальновідомий; (аж надто) старий, як <�Божий> світ; (автор) популярний; (вчений) славетний; УФР. звісний <н. звісна річ>. Словник синонімів Караванського
відомий — ВІДО́МИЙ, а, е. 1. Про якого знають; знаний, знайомий. Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою (М. Коцюбинський); Відомий нам і величезний інтерес до народної творчості (М. Словник української мови у 20 томах
відомий — див. видатний; значний; поважний Словник синонімів Вусика
відомий — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?... Фразеологічний словник української мови
відомий — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
відомий — Відо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відомий — ВІДО́МИЙ, а, е. 1. Про якого знають; знайомий. Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою (Копюб., І, 1955, 399); Відомий нам і величезний інтерес до народної творчості, що його виявляв Ленін (Рильський, III, 1956, 69)... Словник української мови в 11 томах
відомий — Відомий, -а, -е 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка