1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відомо

відо́мо

невідм.

1》 присудк. сл. Про наявність відомостей про кого-, що-небудь.

2》 вставн. сл. Уживається для пояснення якоїсь причини, наслідку; зрозуміло, звісно.

Як відомо — як усі знають.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відомо — відо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відомо — ВІДО́МО, невідм. 1. пред. Про наявність відомостей про кого-, що-небудь. Всім відомо, куди він звик ходить і де він лиха набирався (Л. Глібов); Всім було відомо, що царський гнів вибухав несподівано, як улітку громи (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. відомо — див. вочевидь; звичайно; так Словник синонімів Вусика
  4. відомо — одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник). Фразеологічний словник української мови
  5. відомо — ВІДО́МО присудк. сл. (про наявність відомостей про кого-, що-небудь), ЗАГАЛЬНОВІДО́МО підсил., ЗВІ́СНО розм. Всім відомо, куди він (Вовк) звик ходить І де він лиха набирався (Л. Словник синонімів української мови
  6. відомо — Ві́до́мо; без ві́дома; до ві́дома Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відомо — ВІДО́МО, невідм. 1. присудл. сл. Про наявність відомостей про кого-, що-небудь. Всім відомо, куди він звик ходить і де він лиха набирався (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. відомо — Відомо нар. Извѣстно. Словник української мови Грінченка