відпар

ВІ́ДПАР, у, ч. Негуста пара; випари.

Сонечко підхопилось та так привітливо поглядає на сполосканий город; з землі відпар іде (Свидн., Люборацькі, 1955, 201);

Ранньою весною земля у них пахне тільки відпаром і березовим соком, що йде від лісів (Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 31).

Значення в інших словниках

1. відпар — ві́дпар іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відпар — Випар, опар  Словник чужослів Павло Штепа
3. відпар — -у, ч. Негуста пара; випари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відпар — ВІ́ДПАР, у, ч. Негуста пара; випари. Сонечко підхопилось та так привітливо поглядає на сполосканий город; з землі відпар іде (А. Свидницький); Так він сидів довго, ..  Словник української мови у 20 томах
5. відпар — ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови