відпасати
ВІДПАСА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВІДПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПА́СТИ, су́, се́ш, док.
1. перех. Те саме, що випаса́ти 1.
2. перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо.
Я собі живіт кругленький вже відпас (Л. Укр., IV, 1954, 201);
— Бачила, яку пику та воло відпасла? (Вирган, В розп. літа, 1959, 271).
3. неперех. Пасінням відробляти за що-небудь.
Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають (Сл. Гр.).
4. тільки док., перех. Пропасти певний час.
Одпас день (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)