відпиватися
ВІДПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДПИ́ТИСЯ, відіп’ю́ся, відіп’є́шся, док.
1. тільки док. Напитися досхочу.
Знайшли воду, не відіп’ються; тяжко вже їм і дихати (Кв.-Осн., II, 1956, 412).
2. чим, на чому, розм. Поправлятися, довго п’ючи що-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)