відпиватися

ВІДПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДПИ́ТИСЯ, відіп'ю́ся, віді́п'є́шся, док., розм.

1. тільки док. Напитися досхочу.

Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Води було вдовіль [уволю], .. як поставити в посуді, щоб устоялася трохи, то й відпитися від неї годі (Б. Лепкий).

2. чим, на чому. Поправлятися, довго п'ючи що-небудь.

Бабуся ліків не визнавала, відпивалася чаєм із м'ятою (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відпиватися — відпива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпиватися — -аюся, -аєшся, недок., відпитися, відіп'юся, відіп'єшся, док. 1》 тільки док. Напитися досхочу. 2》 чим, на чому, розм. Поправлятися, довго п'ючи що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпиватися — ВІДПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДПИ́ТИСЯ, відіп’ю́ся, відіп’є́шся, док. 1. тільки док. Напитися досхочу. Знайшли воду, не відіп’ються; тяжко вже їм і дихати (Кв.-Осн., II, 1956, 412). 2. чим, на чому, розм. Поправлятися, довго п’ючи що-небудь.  Словник української мови в 11 томах