Словник української мови в 11 томах

відпилювати

ВІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відрізувати пилою.

Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Збан., Мор. чайка, 1959, 99).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відпилювати — відпи́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відпилювати — -юю, -юєш, недок., відпиляти, -яю, -яєш, док., перех. Відрізувати пилою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпилювати — ВІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Відрізувати пилкою. Сидір пішов до клуні. Ксеня забула про сльози, коли він приніс до хати гвинтівку і взявся ножівкою відпилювати дуло, щоб коротше було і не виглядало з-під піджака (М.  Словник української мови у 20 томах