відпилювати
ВІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.
Відрізувати пилкою.
Сидір пішов до клуні. Ксеня забула про сльози, коли він приніс до хати гвинтівку і взявся ножівкою відпилювати дуло, щоб коротше було і не виглядало з-під піджака (М. Малиновська);
На станції ми вiдшукали iнструмента i зiпсували аж чотири одрiзани: ми майже по рамку одпиляли рурки. Таким чином у нас готовi були гармати рiзного калiбру (Ю. Яновський);
Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)