відпинати

ВІДПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІП’Я́ТИ і ВІДП’Я́СТИ, діпну́, діпне́ш; мин. ч. відіп’я́в, п’яла́, ло́; наказ, сп. відіпни́; ВІДІПНУ́ТИ, діпну́, діпне́ш; мин. ч. відіпну́в, ну́ла, ло; док.

1. Те саме, що відстіба́ти.

— Е, се, певно, запинка надавила мені груди, — подумав собі Андрій, відіп’яв запинку і знов положився на ліжко (Фр., І, 1955, 298).

2. Відв’язувати прив’язане.

Ішов циган через село та й побачив коня, прив’язаного до плоту. Зараз його за поводи, відпинає та й хоче сідати (Україна.., І, 1960, 271);

Робітники відп’яли коні і лишили машину.. на луці (Фр., ІІ, 1950, 379).

Значення в інших словниках

1. відпинати — відпина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпинати — -аю, -аєш, недок., відіпнути, -діпну, -діпнеш; мин. ч. відіпнув, -нула, -нуло; док. 1》 Те саме, що відстібати. 2》 Відв'язувати прив'язане.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпинати — ВІДПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІП'Я́ТИ, ВІДП'Я́СТИ, діпну́, ді́пне́ш; мин. ч. відіп'я́в, п'яла́, ло́; ВІДІПНУ́ТИ, діпну́, ді́пне́ш; мин. ч. відіпну́в, ну́ла, ло; док., що. 1. Те саме, що відстіба́ти...  Словник української мови у 20 томах
4. відпинати — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
5. відпинати — ВІДВ'Я́ЗУВАТИ (розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане), ВІДПИНА́ТИ, СПУСКА́ТИ, ВІДДАВА́ТИ (якір, швартові, вітрила). — Док.: відв'яза́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відіпну́ти, спусти́ти, відда́ти.  Словник синонімів української мови