відписка

ВІДПИ́СКА, и, ж.

1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи.

Замість серйозного і принципіального розгляду скарги або пропозиції подекуди намагаються затушувати справу або відбутися формальною відпискою (Рад. Укр., 26.III 1958, 1).

2. заст. Письмова відповідь на лист і т. ін.

І зараз-таки подав [писар].. одписку (Н.-Лев., IV, 1956, 151).

Значення в інших словниках

1. відписка — відпи́ска іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відписка — -и, ж. 1》 Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. 2》 заст. Письмова відповідь на лист і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відписка — Відпис, відповідь, див. копія, плягіят  Словник чужослів Павло Штепа
4. відписка — ВІДПИ́СКА, и, ж. 1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів би подивитись “Наталку Полтавку”, “Запорожець [Запорожця] за Дунаєм”, “Мартина Борулю”, А йому дали відписку...  Словник української мови у 20 томах