відписка —
відпи́ска іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
відписка —
-и, ж. 1》 Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. 2》 заст. Письмова відповідь на лист і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відписка —
ВІДПИ́СКА, и, ж. 1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів би подивитись “Наталку Полтавку”, “Запорожець [Запорожця] за Дунаєм”, “Мартина Борулю”, А йому дали відписку...
Словник української мови у 20 томах
відписка —
ВІДПИ́СКА, и, ж. 1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. Замість серйозного і принципіального розгляду скарги або пропозиції подекуди намагаються затушувати справу або відбутися формальною відпискою (Рад. Укр., 26.III 1958, 1).
Словник української мови в 11 томах