відпорювати

ВІДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОРО́ТИ, орю́, о́реш, док.. перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось пришите.

Погиба.. обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд і витягає якісь прим’яті папери (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 62);

Він.. мовчки відпоров підкладку і подав Силонові маленького листа (Цюпа, Назустріч.., 1958, 361).

Значення в інших словниках

1. відпорювати — відпо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпорювати — -юю, -юєш, недок., відпороти, -орю, -ореш. док. перех. Розрізуючи або розриваючи нитки шва, відокремлювати щось пришите.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпорювати — ВІДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОРО́ТИ, орю́, о́реш, док., що. Розрізаючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось пришите. Погиба .. обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд і витягає якісь прим'яті папери (М.  Словник української мови у 20 томах
4. відпорювати — Відпорювати, -рюю, -єш сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.  Словник української мови Грінченка