відпостити
ВІДПОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів).
Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (Фр., XIII, 1954, 299).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДПОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів).
Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (Фр., XIII, 1954, 299).
Словник української мови (СУМ-11)