відпостити

ВІДПО́СТИ́ТИ, о́щу́, о́стиш, док.

Провести певний період часу, дотримуючись посту.

Відпостити всю зиму замість мене хіба зуміє ця челядина (І. Андрусяк);

// що. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів).

Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. відпостити — відпо́сти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпостити — -ощу, -остиш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпостити — ВІДПОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів). Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (Фр., XIII, 1954, 299).  Словник української мови в 11 томах