відпостити
ВІДПО́СТИ́ТИ, о́щу́, о́стиш, док.
Провести певний період часу, дотримуючись посту.
Відпостити всю зиму замість мене хіба зуміє ця челядина (І. Андрусяк);
// що. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів).
Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпостити — відпо́сти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпостити — -ощу, -остиш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпостити — ВІДПОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів). Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (Фр., XIII, 1954, 299). Словник української мови в 11 томах