1. Словник української мови у 20 томах

відпорюватися

ВІДПО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДПОРО́ТИСЯ, о́реться, док.

1. Відриватися по шву.

У лютому 1831 року на вулицях Петербурга з'явився майже босий хлопчина. На одному чоботі підошва відпоролася і була прив'язана мотузкою. Це був кріпак Тарас Шевченко (з навч. літ.);

У перешитому одязі дуже скоро відпоролися накладні кишені (з газ.).

2. тільки недок. Пас. до відпо́рювати.

Білоруська жіноча сорочка XVII ст. шилася з двох частин (верхня до пояса – з тоншого полотна, нижня – з грубшого, коли нижня зношувалася, то відпорювалася і пришивалася нова) (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпорюватися — відпо́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпорюватися — -юється, недок., відпоротися, -ореться, док. Відриватися вздовж шва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпорюватися — ВІДПО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДПОРО́ТИСЯ, о́реться, док. Відриватися по шву. Словник української мови в 11 томах