1. Словник української мови у 20 томах

відпорювати

ВІДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОРО́ТИ, орю́, о́реш, док., що.

Розрізаючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось пришите.

Погиба .. обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд і витягає якісь прим'яті папери (М. Стельмах);

Щоб не видно було, що ми остарбайтери, з одягу свого відпороли нашиті знаки “Ост” (У. Самчук);

Він .. мовчки відпоров підкладку і подав Симонові маленького листа (І. Цюпа);

Сироватка нагнувся й вправним рухом одпоров під коліном латку (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпорювати — відпо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпорювати — -юю, -юєш, недок., відпороти, -орю, -ореш. док. перех. Розрізуючи або розриваючи нитки шва, відокремлювати щось пришите. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпорювати — ВІДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОРО́ТИ, орю́, о́реш, док.. перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось пришите. Погиба.. Словник української мови в 11 томах
  4. відпорювати — Відпорювати, -рюю, -єш сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть. Словник української мови Грінченка