1. Словник української мови Грінченка

відпорювати

Відпорювати, -рюю, -єш

сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпорювати — відпо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпорювати — -юю, -юєш, недок., відпороти, -орю, -ореш. док. перех. Розрізуючи або розриваючи нитки шва, відокремлювати щось пришите. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпорювати — ВІДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОРО́ТИ, орю́, о́реш, док., що. Розрізаючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось пришите. Погиба .. обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд і витягає якісь прим'яті папери (М. Словник української мови у 20 томах
  4. відпорювати — ВІДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОРО́ТИ, орю́, о́реш, док.. перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось пришите. Погиба.. Словник української мови в 11 томах