відпочивання

Відпочива́ння, -ня

с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання. Макс. (1849). 54.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпочивання — відпочива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відпочивання — -я, с. Дія за знач. відпочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпочивання — ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відпочива́ти; відпочинок. Сами [самі] собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.); Коли у великих містах від спеки плавиться асфальт, людина особливо прагне відчути свою єдність із дикою природою... Словник української мови у 20 томах
  4. відпочивання — див. відпочинок Словник синонімів Вусика
  5. відпочивання — ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відпочива́ти. Сами собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах