відпочивання
ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с.
Стан за знач. відпочива́ти; відпочинок.
Сами [самі] собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.);
Коли у великих містах від спеки плавиться асфальт, людина особливо прагне відчути свою єдність із дикою природою, присвятити себе приємному відпочиванню біля води, піску, дерев, каміння і всього того, що має дуже слабкий зв'язок із цивілізацією (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпочивання — відпочива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відпочивання — -я, с. Дія за знач. відпочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпочивання — див. відпочинок Словник синонімів Вусика
- відпочивання — ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відпочива́ти. Сами собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- відпочивання — Відпочива́ння, -ня с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання. Макс. (1849). 54. Словник української мови Грінченка