1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відпостити

відпо́стити

-ощу, -остиш, док., перех., церк.

Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпостити — відпо́сти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпостити — ВІДПО́СТИ́ТИ, о́щу́, о́стиш, док. Провести певний період часу, дотримуючись посту. Відпостити всю зиму замість мене хіба зуміє ця челядина (І. Андрусяк); // що. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів). Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. відпостити — ВІДПОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів). Даремно ти себе в тій келії неволиш. Гріха свого ти не відпостиш, не відмолиш (Фр., XIII, 1954, 299). Словник української мови в 11 томах