відразно

ВІДРА́ЗНО, рідко. Присл. до відразний;

// у знач. присудк. сл.

Голос у Христича ставав усе плаксивіший, нещирий, відразно було Рідкодубові слухати його (Кир., Вибр., 1960, 203).

Значення в інших словниках

1. відразно — відра́зно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. відразно — рідко. Присл. до відразний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відразно — ВІДРА́ЗНО, рідко. Присл. до відра́зний. Відразно звучав його скрипучий голос (з газ.); // у знач. пред. Голос у Христича ставав усе плаксивіший, нещирий, відразно було Рідкодубові слухати його (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах