відразно
ВІДРА́ЗНО, рідко. Присл. до відразний;
// у знач. присудк. сл.
Голос у Христича ставав усе плаксивіший, нещирий, відразно було Рідкодубові слухати його (Кир., Вибр., 1960, 203).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відразно — відра́зно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- відразно — рідко. Присл. до відразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відразно — ВІДРА́ЗНО, рідко. Присл. до відра́зний. Відразно звучав його скрипучий голос (з газ.); // у знач. пред. Голос у Христича ставав усе плаксивіший, нещирий, відразно було Рідкодубові слухати його (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах