1. Словник української мови у 20 томах

відразно

ВІДРА́ЗНО, рідко.

Присл. до відра́зний.

Відразно звучав його скрипучий голос (з газ.);

// у знач. пред.

Голос у Христича ставав усе плаксивіший, нещирий, відразно було Рідкодубові слухати його (І. Кириленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відразно — відра́зно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. відразно — рідко. Присл. до відразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відразно — ВІДРА́ЗНО, рідко. Присл. до відразний; // у знач. присудк. сл. Голос у Христича ставав усе плаксивіший, нещирий, відразно було Рідкодубові слухати його (Кир., Вибр., 1960, 203). Словник української мови в 11 томах