відраювати
ВІДРА́ЮВАТИ, юю, юєш. недок., ВІДРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що відра́джувати.
— Ти б не ходив, Павле, — відраює його хворий голова ЧК. Заблудишся (Цюпа, Грози.., 1961, 126);
Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)