відривний

ВІДРИВНИ́Й, а, е. Такий, від якого можна відривати частинами.

Прошу тебе, пришли мені.. — український одривний календар на 1912 р. (Коцюб., III, 1956, 405);

Відривний блокнот.

Значення в інших словниках

1. відривний — відривни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відривний — -а, -е. Такий, від якого можна відривати частинами. Відривний блокнот.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відривний — Видерний  Словник чужослів Павло Штепа
4. відривний — ВІДРИВНИ́Й, а́, е́. Такий, від якого можна відривати частинами. Прошу тебе, пришли мені .. – український одривний календар на 1912 р. (М. Коцюбинський); На святкових урочистостях йому подарували красивий зошит з відривними аркушами для нотаток (із журн.).  Словник української мови у 20 томах