відривний
ВІДРИВНИ́Й, а́, е́.
Такий, від якого можна відривати частинами.
Прошу тебе, пришли мені .. – український одривний календар на 1912 р. (М. Коцюбинський);
На святкових урочистостях йому подарували красивий зошит з відривними аркушами для нотаток (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)