відривний
ВІДРИВНИ́Й, а́, е́.
Такий, від якого можна відривати частинами.
Прошу тебе, пришли мені .. – український одривний календар на 1912 р. (М. Коцюбинський);
На святкових урочистостях йому подарували красивий зошит з відривними аркушами для нотаток (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відривний — відривни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- відривний — -а, -е. Такий, від якого можна відривати частинами. Відривний блокнот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відривний — Видерний Словник чужослів Павло Штепа
- відривний — ВІДРИВНИ́Й, а, е. Такий, від якого можна відривати частинами. Прошу тебе, пришли мені.. — український одривний календар на 1912 р. (Коцюб., III, 1956, 405); Відривний блокнот. Словник української мови в 11 томах