відривчастий
ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що ури́вчастий.
Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко);
Солдати, як автомати, виконували одривчасті накази офіцера (Іван Ле);
Цей другий удар був немовби сигналом: по металічних стінках корпусу астроплана забарабанив цілий дощ, град дрібних відривчастих ударів (В. Владко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відривчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що уривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відривчастий — ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ури́вчастий. Солдати, як автомати, виконували одривчасті накази офіцера (Ле, Мої листи, 1945, 32); Відривчасті відомості. Словник української мови в 11 томах