1. Словник української мови в 11 томах

відривчастий

ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ури́вчастий.

Солдати, як автомати, виконували одривчасті накази офіцера (Ле, Мої листи, 1945, 32);

Відривчасті відомості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відривчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що уривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відривчастий — ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ури́вчастий. Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Словник української мови у 20 томах