Словник української мови в 11 томах

відривчастість

ВІДРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж., рідко. Властивість за знач. відри́вчастий.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відривчастість — відри́вчастість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відривчастість — -тості, ж. Абстр. ім. до відривчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відривчастість — ВІДРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж., рідко. Властивість за знач. відри́вчастий. Моріса Равеля не так легко слухати (дисонанси, аритмічність, відривчастість, нелінійний характер музики) (із журн.).  Словник української мови у 20 томах