Словник української мови в 11 томах

відроблятися

ВІДРОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДРОБИ́ТИСЯ, облю́ся, о́бишся; мн. відро́бляться; док.

1. тільки док. Закінчити роботу.

Одробилися у полі (Кв.-Осн., II, 1956, 65);

Одного дня одробились, ідемо з саду (Вовчок, І, 1955, 46);

Настав той час, коли люди вже одробилися в полі й на городах (Кучер, Прощай.., 1957, 63).

2. тільки недок. Пас. до відробля́ти 1;

// безос.

Не зароблялося, а відроблялося на панських ланах (Козл., Сонце… 1957, 6).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відроблятися — відробля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відроблятися — -яється, недок., відробитися, -облюся, -обишся; мн. відробляться; док. 1》 тільки док. Закінчити роботу. 2》 тільки недок. Пас. до відробляти 1). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відроблятися — ВІДРОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДРОБИ́ТИСЯ, облю́ся, о́бишся; мн. відро́бляться; док. 1. тільки док. Закінчити роботу. Одробилися у полі (Г.  Словник української мови у 20 томах