відростати

ВІДРОСТА́ТИ, а́є, недок., ВІДРОСТИ́, те́, док. Рости знову після перерви в рості, після косіння, стриження тощо.

Після використання озимини, яку скошують на 8-10 сантиметрів, вика дуже швидко відростає (Колг. Укр., 8, 1956, 31);

У землянці цілу зиму держав [дід Улас], на світ не показував, поки в неї коси не одросли (Мирний, IV, 1955, 238);

Цілий цей місяць він не голився, і в нього відросла здоровенна борода (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 111).

Значення в інших словниках

1. відростати — відроста́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відростати — -ає, недок., відрости, -те, док. Рости знову після перерви в рості, після косіння, стриження тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відростати — ВІДРОСТА́ТИ, а́є, недок., ВІДРОСТИ́, те́, док. Виростати до певного розміру; рости знову після перерви в рості на місці підрізаного, втраченого (про пагони рослин, про волосся, нігті і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. відростати — див. рости  Словник синонімів Вусика