відростати

ВІДРОСТА́ТИ, а́є, недок., ВІДРОСТИ́, те́, док.

Виростати до певного розміру; рости знову після перерви в рості на місці підрізаного, втраченого (про пагони рослин, про волосся, нігті і т. ін.).

Після використання озимини, яку скошують на 8–10 сантиметрів, вика дуже швидко відростає (з наук. літ.);

У землянці цілу зиму держав [дід Улас], на світ не показував, поки в неї коси не одросли (Панас Мирний);

Цілий цей місяць він не голився, і в нього відросла здоровенна борода (Ю. Смолич);

Тюльпани і гіацинти затемнюйте, а коли листя відросте до 6 см, затемнення припиніть (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відростати — відроста́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відростати — -ає, недок., відрости, -те, док. Рости знову після перерви в рості, після косіння, стриження тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відростати — див. рости  Словник синонімів Вусика
4. відростати — ВІДРОСТА́ТИ, а́є, недок., ВІДРОСТИ́, те́, док. Рости знову після перерви в рості, після косіння, стриження тощо. Після використання озимини, яку скошують на 8-10 сантиметрів, вика дуже швидко відростає (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах