відросток
ВІДРО́СТОК, тка, ч., рідко.
1. Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини.
Який корінь, такий і одросток (Номис, 1864, № 7130);
Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (Укр. страви, 1957, 410).
2. Частина чого-небудь, яка відгалужується, відходить убік.
Тут рудобої розбивали дірчасту руду з чудернацькими відростками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).
3. анат. Відгалуження якогось органу в організмі.
Червоподібний відросток сліпої кишки; Відростки шийних хребців.
Словник української мови (СУМ-11)