1. Словник української мови в 11 томах

відросток

ВІДРО́СТОК, тка, ч., рідко.

1. Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини.

Який корінь, такий і одросток (Номис, 1864, № 7130);

Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (Укр. страви, 1957, 410).

2. Частина чого-небудь, яка відгалужується, відходить убік.

Тут рудобої розбивали дірчасту руду з чудернацькими відростками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).

3. анат. Відгалуження якогось органу в організмі.

Червоподібний відросток сліпої кишки; Відростки шийних хребців.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відросток — відро́сток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відросток — ПАГІН, парость, паросток; (кишки) відгалуження. Словник синонімів Караванського
  3. відросток — -тка, ч., рідко. 1》 Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини. 2》 Частина чого-небудь, яка відгалужується, відходить убік. 3》 анат. Відгалуження якогось органа в організмі. Відростки шийних хребців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відросток — Паросток, парость, пагін, пагонець, памолодь, пасинок, літорость Словник чужослів Павло Штепа
  5. відросток — ВІДРО́СТОК, тка, ч. 1. Молодий пагін рослини, який відходить від кореня або стебла. Який корінь, такий і одросток (Номис); Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. відросток — див. гілка; стебло Словник синонімів Вусика
  7. відросток — ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система.. Словник синонімів української мови