1. Словник синонімів української мови

відросток

ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система.. складається з одного головного кореня та великої кількості відгалужень (з науково-популярної літератури); Квітки й плоди у гречки утворюються на найдрібніших розгалуженнях (з журналу); Який корінь, такий і одросток (М. Номис); Дуб був високий, а на дубі три одноги були (Словник Б. Грінченка).

ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відросток — відро́сток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відросток — ПАГІН, парость, паросток; (кишки) відгалуження. Словник синонімів Караванського
  3. відросток — -тка, ч., рідко. 1》 Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини. 2》 Частина чого-небудь, яка відгалужується, відходить убік. 3》 анат. Відгалуження якогось органа в організмі. Відростки шийних хребців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відросток — Паросток, парость, пагін, пагонець, памолодь, пасинок, літорость Словник чужослів Павло Штепа
  5. відросток — ВІДРО́СТОК, тка, ч. 1. Молодий пагін рослини, який відходить від кореня або стебла. Який корінь, такий і одросток (Номис); Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. відросток — див. гілка; стебло Словник синонімів Вусика
  7. відросток — ВІДРО́СТОК, тка, ч., рідко. 1. Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини. Який корінь, такий і одросток (Номис, 1864, № 7130); Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (Укр. страви, 1957, 410). Словник української мови в 11 томах