Словник української мови в 11 томах

відроїтися

ВІДРОЇ́ТИСЯ, ться, док. Дати один чи декілька роїв; закінчити роїтися в даному році (про бджоляну сім’ю).

Усі льотні бджоли сім’ї, яка відроїлася, збираються до рою і посилюють його (Колг. Укр., 6, 1956, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відроїтися — відрої́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відроїтися — -ться, док. Дати один чи декілька роїв; закінчити роїтися в даному році (про бджоляну сім'ю).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відроїтися — ВІДРОЇ́ТИСЯ див. відро́юватися.  Словник української мови у 20 томах