відсаджувати
ВІДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док., перех.
1. Пересаджувати кого-небудь на якусь відстань від кого-, чого-небудь.
Відсадив його, як кота від сала (Номис, 1864, № 3503).
2. Пересаджувати в інше місце рослини, що ростуть надто близька одна від одної, частину куща, кореневища.
3. тільки док., перен., розм. Сильним ударом пошкодити якийсь орган тіла; відбити.
Відсадив йому печінки (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)