відселити —
відсели́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відселити —
див. відселювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відселити —
ВІДСЕЛИ́ТИ див. відселя́ти.
Словник української мови у 20 томах
відселити —
ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев.
Словник синонімів української мови
відселити —
Відселити, -ся см. відселяти, -ся.
Словник української мови Грінченка