Словник української мови Грінченка

відселити

Відселити, -ся

см. відселяти, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відселити — відсели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відселити — див. відселювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відселити — ВІДСЕЛИ́ТИ див. відселя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відселити — ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. відселити — ВІДСЕЛИ́ТИ див. відсе́лювати.  Словник української мови в 11 томах