відселити
Відселити, -ся
см. відселяти, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відселити — відсели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відселити — див. відселювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відселити — ВІДСЕЛИ́ТИ див. відселя́ти. Словник української мови у 20 томах
- відселити — ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. Словник синонімів української мови
- відселити — ВІДСЕЛИ́ТИ див. відсе́лювати. Словник української мови в 11 томах