відселити

відсели́ти

див. відселювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відселити — відсели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відселити — ВІДСЕЛИ́ТИ див. відселя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. відселити — ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  4. відселити — ВІДСЕЛИ́ТИ див. відсе́лювати. Словник української мови в 11 томах
  5. відселити — Відселити, -ся см. відселяти, -ся. Словник української мови Грінченка