відсоння
ВІДСО́ННЯ, я, с. Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік.
Найбільша часть [частина] сиділа.. на відсонню, балакаючи про косовицю (Фр., VII, 1951, 45);
І дні весняні ще на осінь схожі, А на відсоння вже повзуть жуки (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 73).
Словник української мови (СУМ-11)