відсоння
ВІДСО́ННЯ, я, с.
Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік.
Найбільша часть сиділа .. на відсонню [відсонні], балакаючи про косовицю (І. Франко);
І дні весняні ще на осінь схожі, А на відсоння вже повзуть жуки (Л. Дмитерко);
Опале ще з минулої осені листя лежало в саду грубою, неприбраною верствою, через яку вже пробивалась молода трава, а на відсонні цвіли дрібні стокротки (Р. Горак).
Словник української мови (СУМ-20)