Словник української мови в 11 томах

відстовбурчити

ВІДСТОВБУ́РЧИТИ див. відстовбурчувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відстовбурчити — відстовбу́рчити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстовбурчити — див. відстовбурчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстовбурчити — ВІДСТОВБУ́РЧИТИ див. відстовбу́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відстовбурчити — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови