відсторонення
ВІДСТОРО́НЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. відсторони́ти 2 і відсторони́тися.
Відсторонення від польотів для нього велика кара (Рад. Укр., 17.VIII 1962, 3);
По-ловинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. (Ленін, 6, 1949, 145).
Словник української мови (СУМ-11)