Словник української мови в 11 томах

відсторонити

ВІДСТОРОНИ́ТИ див. відстороня́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відсторонити — відсторони́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відсторонити — див. відстороняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсторонити — ВІДСТОРОНИ́ТИ див. відстороня́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відсторонити — ВІДДАЛЯ́ТИ (переміщати на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДПИХА́ТИ (пхаючи); РОЗВО́ДИТИ (одне від одного). — Док.: віддали́ти, відсторони́ти, відіпхну́ти, розвести́. Завбудинку..  Словник синонімів української мови