відстояний
ВІДСТО́ЯНИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відстоя́ти 2.
Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Рильський, Сад.., 1955, 97).
2. Який відстоявся (в 2 і 3 знач.).
Тут устав я і Джамбулу відповів: Розуме одстояний і многолітній!.. (Тич.. I, 1957, 278).
Відсто́яне молоко́ — молоко, у якому вершки підійшли догори.
Гість.. заходився жадібно пити свіже, відстояне молоко (Гур., Новели, 1951, 20).
Словник української мови (СУМ-11)